Вдивляючись з

«Вдивляючись із» — серія барельєфних портретів, різьблених у камені, з обличчями в три чверті чи в профіль, але ніколи не в фас, що ніби визирають із товщі необробленого каменю, з-поза таємничої завіси недомовленості. У цій серії Дмитро Грек досліджує специфіку матеріалу, яка щоразу, відповідно до  неповторних властивостей конкретної сировини, потребує такого ж осібного методу її розкриття.

Надаючи каменю антропоморфних рис, скульптор привносить елемент особливого одушевлення, створюючи умови для діалогу, зачіпку для глядача, що відкриває можливість комунікації. Але Грек не доводить цей акт мімезису до фіналу. Залишаючи образ незавершеним, він відкриває  неозорий простір для звучання тієї саме початкової форми, з якої народжується зображення; не позбавляючи матеріал його первинних властивостей, зберігає його фактуру, текстуру, випадкові сколи і тріщинки, що відображають «життя» каменя.

Вивільняючи, оголюючи ці властивості, автор створює діалог між скульптурою і людиною: «Кожен матеріал по-різному звучить і ми по-різному контактуємо з ним. Людина — це теж матеріал, але матеріал духовний. Ми дивимося “із себе", а зображення дивиться на нас із матеріалу».