Проект «Глина Адам», присвячений розкриттю зв'язку між біблійною історією створення людини і творчим актом митця, — один із ключових у доробку Дмитра Грека. «Адам, за переказом – створений з глини, в момент творення перевтілюється з матеріалу у щось вище. І філософськи, й пластично це близько до акту створення скульптури».
У такому сприйнятті глина – надзвичайно важливий, хіба не сакральний матеріал, що втілює у собі найщільніший зв'язок із природою людини. Тому цілком природно, що й у діяльності скульптора глина теж стає вихідним матеріалом для створення нового образу. Божествений акт космічного Сотворіння відтворюється в умовному просторі мистецтва, набуваючи власного сакрального сенсу. Саме в глині лишається перший момент фіксації образу, котрий зберігає теплоту рук творця. «На відміну від каменя чи дерева, глина — непростий матеріал, нюансний, чуттєвий, що реагує на найменші дотики, оживаючи в народженні образу, місток між внутрішнім і зовнішнім. Він дає можливість вловити мить, коли в творі, як у музиці, з'являється настрій, і зафіксувати цю мелодію», — коментує автор.
Подальше (пере)втілення, в даному випадку — з каменя у бронзу — теж своєрідне таїнство, в якому первинний образ, постаючи в іншому матеріалі, магічно перероджується, набуваючи нового єства.